опала
ОПАЛА, и, ж., заст. Немилість, неласка царя до своїх сановників, що проявлялася в зміщенні з посади, забороні жити в столиці і т. ін. Він [О. Суворов] був нагороджений чином генералісимуса всіх військових сил Росії, але потім раптово зазнав нової царської опали (Іст. СРСР, II, 1957, 98); // Неприхильність до кого-небудь (з боку правлячих кіл і т. ін.).
Бути в опалі - бути в немилості. Ще недавно він був в опалі (Гончар, II, 1959, 204).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опала | опали |
Родовий | опали | опал |
Давальний | опалі | опалам |
Знахідний | опалу | опали |
Орудний | опалою | опалами |
Місцевий | на/у опалі | на/у опалах |
Кличний | опало | опали |
опасти
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опаду | опадемо |
2 особа | опадеш | опадете |
3 особа | опаде | опадуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | опав | опали |
Жіночий рід | опала | |
Середній рід | опало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опадімо | |
2 особа | опади | опадіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | опавши |