ОСЬДЕЧКИ, присл., розм., рідко. Те саме, що осьде. [Тиміш:] Я тут - осьдечки! (Вас., Вибр., 1954, 305); - Юрію, де ти? - Я осьдечки, дядьку (Стельмах, II, 1962, 362); - Я жив тоді... Ондечки моя хата.., - показує.. Заніздра. - А Івана Кіндратовича хата осьдечки (Літ. Укр., 24.Х 1967, 1).