парнокопитий
ПАРНОКОПИТИЙ, а, е. 1. Який має в копиті два однаково розвинених пальці (про ссавців). До великої рогатої худоби належать корови й бики. Це - парнокопиті тварини з масивним тулубом (Зоол., 1957, 159).
2. у знач. ім. парнокопиті, тих, мн. Ряд травоїдних ссавців, що мають у копиті два однаково розвинених пальці. Кабан належить до ряду парнокопитих (Зоол., 1957, 159).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | парнокопитий | парнокопита | парнокопите | парнокопиті |
Родовий | парнокопитого | парнокопитої | парнокопитого | парнокопитих |
Давальний | парнокопитому | парнокопитій | парнокопитому | парнокопитим |
Знахідний | парнокопитий, парнокопитого | парнокопиту | парнокопите | парнокопиті, парнокопитих |
Орудний | парнокопитим | парнокопитою | парнокопитим | парнокопитими |
Місцевий | на/у парнокопитому, парнокопитім | на/у парнокопитій | на/у парнокопитому, парнокопитім | на/у парнокопитих |