пеніцилін
ПЕНІЦИЛІН, -у, ч. Лікувальний препарат – антибіотик, якого одержують із культур плісеневого гриба; застосовується при лікуванні ряду хвороб, пов'язаних із гнійно-септичними процесами (від назви плісеневого гриба – пеніцилія, з культури якого його одержують).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пеніцилін | пеніциліни |
Родовий | пеніциліну | пеніцилінів |
Давальний | пеніцилінові, пеніциліну | пеніцилінам |
Знахідний | пеніцилін | пеніциліни |
Орудний | пеніциліном | пеніцилінами |
Місцевий | на/у пеніциліні | на/у пеніцилінах |
Кличний | пеніциліне | пеніциліни |