перепічка
ПЕРЕПІЧКА, и, ж. 1. Поколотий ножем корж, що робиться із кислого хлібного тіста і печеться на сковороді, намащеній маслом або салом. З останнього борошна спекла [Горпина] дві перепічки, борщу та картоплі зварила (Гр., І, 1963, 251); Кукіш і Заєць взяли кухлі, розламали свіжу перепічку,.. смачно спечену на маслі (Рудь, Гомін.., 1959, 26); * У порівн. Наблизившись до Сашка, він простягнув йому широку, як перепічка, долоню (Добр., Ол. солдатики, 1961, 32).
@ Перепічку сотворити з кого - розправитися з ким-небудь, побити когось і т. ін. [Клим:] Де цей гаспидський Остап? Я з нього зараз перепічку сотворю! Капіталіст клятий! (Зар., Антеї, 1962, 69).
2. заст. Маленька пасочка, яку залишають у священика після освячення пасок. Повитягала [Анниця] менші паски, повитягала перепічки (Хотк., II, 1966, 39).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перепічка | перепічки |
Родовий | перепічки | перепічок |
Давальний | перепічці | перепічкам |
Знахідний | перепічку | перепічки |
Орудний | перепічкою | перепічками |
Місцевий | на/у перепічці | на/у перепічках |
Кличний | перепічко | перепічки |