перш
ПЕРШ1, присл. Те саме, що перше 1. - Дівчинонька мила Перш мене любила (Чуб., V, 1874, 168); Так і я - тепер пишу: Папір тілько, чорнила трачу... А перш! Єй-богу, не брешу! Згадаю що чи що набачу, То так утну, що аж заплачу (Шевч., II, 1963, 77); - Закличем її [відьму], мов добрі, до себе в гості. Перш почастуєм, а далі надаєм тусанів (Кв.-Осн., II, 1956, 222); Так заморочили бідну Настю, що вона.. й каже: - Хто перш пришле старостів, за того й піду (Коцюб., І, 1955,
25); Перш усіх гостей наш батько побравсь додому (Вовчок, І, 1955, 207).
Перш [,] ніж (як), у знач. спол . - уживається в підрядному реченні, вказуючи на дію, що відбулася або має бути виконана після іншої дії, названої в головному реченні. Генеральша, перш ніж сама приїхала, заздалегідь понасилала з батьківщини прикажчиків (Мирний, II, 1954, 95); Здавши документи в штаб, Черниш, перш ніж іти в батальйон, з'явився, за офіцерським звичаєм, відрекомендуватись командирові полку (Гончар, III, 1959, 18); Перш як дати [«Кобзар»], одкрив [Дорошенко] на останній сторінці, де «зміст», і, переглядаючи, став повчати хлопця, що саме йому слід читати (Головко, II, 1957, 274); Перш за все; Перш усього - перед усім іншим, у першу чергу; насамперед. [Бичок:] Правду кажуть: що кого бог захоче покарати, то перш усього памороки одіб'є!.. (Кроп., І, 1958, 488); Треба було перш за все заткнути пельку ворожим кулеметам (Голов., Тополя.., 1965, 327).
ПЕРШ2, а, ч. Довга дерев'яна або металева жердина, яку використовують в цирку під час виконання акробатичних номерів. Оплесками нагороджують глядачі.. еквілібристів на першах (Веч. Київ, 2.XI 1967, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перш | перші |
Родовий | перша | першів |
Давальний | першеві, першу | першам |
Знахідний | перш | перші |
Орудний | першем | першами |
Місцевий | на/у перші | на/у першах |
Кличний | перше | перші |