пожалкувати
ПОЖАЛКУВАТИ, ую, уєш, док. 1. неперех. Те саме, що пожаліти 2. [Орест:] Хоч коли є що в середніх віках, за чим можна пожалкувати, то власне за сею «блакитною трояндою» (Л. Укр., II, 1951, 24); Я пожалкував, що не залишив у старому таборі зв'язківця (Збан., Крил. гонець, 1953, 14); // за ким - чим. Відчути душевний біль, зажуритися за ким-, чим-небудь. Пожалкував [Кобзар] за Іваном Кравчуком, згадав, що колись разом із ним у школі вчилися (Жур., Дорога.., 1948, 16); // Відчути жаль, каяття. - Прискучило тобі зі мною жити, - Промовив брат [голуб], - нехай і так, Нехай сміється Шпак... Мене згадаєш, милий друже, І пожалкуєш дуже, дуже... (Гл., Вибр., 1951, 76); Сахно й собі звернула на цілину, тільки праворуч. Але зразу ж пожалкувала (Смолич, І, 1958, 98).
@ Не пожалкуєш; Не пожалкуєте - те саме, що Не пожалієш; Не пожалієте (див. пожаліти). [Марта:] Залишайтесь з нами [тітко]. Не пожалкуєте. Життя шахтарське це... як книга найцікавіша, а може, й більше... (Корн., II, 1955, 185); Пожалкувати на кого - виявити незадоволення ким-небудь. Та вже як не міркуй, А сам на себе пожалкуй! Не раз, не два заплачеш, А дива більше ти такого не побачиш (Г.-Арт., Байки.., 1958, 152).
2. перех. і без додатка, рідко неперех. Те саме, що пожаліти 1. - Слухав би [син] батькового вчення, та пожалкував би моїх слізочок (Кв.-Осн., II, 1956, 421); І невідомо, чи хотіла вона позбутися пасинка чи, може, й справді, пожалкувала його (Крот., Сини.., 1948, 16); Свекруха рада Олесі, як рідній дитині: не знає, де й посадити, як пожалкувати (Вовчок, Вибр., 1946, 47).
3. перех., рідко. Те саме, що пожаліти 3. - Приклич же його, паньматочко, хоч на часиночку.. Що знаєш, те й роби, а я нічого не пожалкую (Кв.-Осн., II, 1956, 198); Щедрого могорича гробокопачам не пожалкував [Кіндрат] (Ковінька, Кутя.., 1960, 25).
4. неперех. Жалкувати, шкодувати якийсь час. Пожалкуєш, пожартуєш Та просто їм в вічі: - Не годиться, козаченьки, Кохатися двічі! (Пісні та романси.., II, 1956, 146); І певно, так би й вийшло, як і торік: пожалкував, пожалкував та й облишив гадку, коли б не самі обставини (Головко, II, 1957, 414).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пожалкую | пожалкуємо |
2 особа | пожалкуєш | пожалкуєте |
3 особа | пожалкує | пожалкують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пожалкував | пожалкували |
Жіночий рід | пожалкувала | |
Середній рід | пожалкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пожалкуймо | |
2 особа | пожалкуй | пожалкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пожалкувавши |