похорон
ПОХОРОН, у, ч. (рідше мн. похорони, ів). Обряд проводів і поховання тіла померлого. Попи з нас шкіру деруть, За похорон гроші беруть (Укр.. думи.., 1955, 263); Вона була на похороні й бачила, як старшого брата опустили вкупі з її Михайлом у глибоку яму (Вовчок, І, 1955, 326); Жінки і сестри рекрутів завили,.. дряпаючи собі обличчя і посипаючи голову порохом і попелом, як на похороні (Тулуб, Людолови, І, 1957, 450); Одправивши по панотцеві похорони, поплакавши да пожурившись, Петро недовго загаявсь у Паволочі (П. Куліш, Вибр., 1969, 193); Синичка в нашому селі - незамінима людина. У церкві - дзвонар, на похоронах - гробар (Томч., Готель.., 1960, 78).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | похорон | похорони |
Родовий | похорону | похоронів |
Давальний | похоронові, похорону | похоронам |
Знахідний | похорон | похорони |
Орудний | похороном | похоронами |
Місцевий | на/у похороні | на/у похоронах |
Кличний | похороне | похорони |