підпільний
ПІДПІЛЬНИЙ, а, е. Який діє, відбувається в умовах підпілля (у 2 знач.); нелегальний, конспіративний. Навесні 1905 р. наша партія була союзом підпільних гуртків; восени вона стала партією мільйонів пролетаріату (Ленін, 17, 1971, 136); Підпільний більшовицький комітет спішно прибув до Броварів (Довж., І, 1958, 165).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підпільний | підпільна | підпільне | підпільні |
Родовий | підпільного | підпільної | підпільного | підпільних |
Давальний | підпільному | підпільній | підпільному | підпільним |
Знахідний | підпільний, підпільного | підпільну | підпільне | підпільні, підпільних |
Орудний | підпільним | підпільною | підпільним | підпільними |
Місцевий | на/у підпільному, підпільнім | на/у підпільній | на/у підпільному, підпільнім | на/у підпільних |