святилище
СВЯТИЛИЩЕ, а, с. 1. заст. Храм. Скіфи споруджували святилища на честь бога війни Ареса (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 148).
2. перен. Місце, яке викликає почуття глибокої пошани, побожності. Він готовий був роками не виходити з стін цього святилища [художньої школи], аби малювати по-справжньому, аби зуміти передати на полотні все те, що жило в душі, що не давало спокою (Збан., Сеспель, 1961, 161).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | святилище | святилища |
Родовий | святилища | святилищ |
Давальний | святилищу | святилищам |
Знахідний | святилище | святилища |
Орудний | святилищем | святилищами |
Місцевий | на/у святилищі | на/у святилищах |
Кличний | святилище | святилища |