спросоння
СПРОСОННЯ, присл. У напівсонному стані, не зовсім прокинувшись. Стара попадя дрімала. Інколи спросоння вона чіплялась до якогось слова (Коцюб., І, 1955, 323); Спросоння птах крилами затріпоче, про щось у сні зашепчеться трава... (Сос., Близька далина, 1960, 295); - Мамочко! - спросоння прошепотіла Орися і розкрила очі (Ів., Таємниця, 1959, 84); * Образно. Зашелестіла трава, зашуміли спросоння дуби (Донч., V, 1957, 572).