спідничка
СПІДНИЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до спідниця. Перше виступило дівчатко в червоній спідничці (Март., Тв., 1954, 196); Вона була вже напівроздягнена: коротенька біла спідничка на білих шлейках, не досягаючи до панчіх, одкривала голі коліна (Коцюб., І, 1955, 404); Пояс [індійця] був зроблений із смужок цупкої матерії і чимось нагадував шкіряну спідничку шотландських стрільців (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 164); Він нахилився до нашого з Жабі чемодана і, витягши чорного серпанку сукню з буйною, щедро гофрованою спідничкою, розіп'яв її в руках (Досв., Вибр., 1959, 68); [Павло:] Вибач на слові, хоч би запитати й тебе: чого ти став учащати на вулицю?.. [Михайло:] Хоч би етнографії ради... [Павло:] Яка там етнографія! Чого лукавиш? Спіднички тягнуть... (Стар., Вибр., 1959, 150).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спідничка | спіднички |
Родовий | спіднички | спідничок |
Давальний | спідничці | спідничкам |
Знахідний | спідничку | спіднички |
Орудний | спідничкою | спідничками |
Місцевий | на/у спідничці | на/у спідничках |
Кличний | спідничко | спіднички |