страйк
СТРАЙК, у, ч. Форма класової боротьби пролетаріату капіталістичних країн, яка полягає в колективному відмовленні робітників і службовців від праці з пред'явленням підприємцям або урядові економічних і політичних вимог. В жовтні 1905 року вибухнув загальний політичний страйк, який показав гігантську силу і міць пролетарського руху (Біогр. Леніна, 1955, 81); Першим великим робітничим страйком в Росії був страйк на Невській бавовнопрядильні в Петербурзі (Іст. УРСР, І, 1953, 513); - Революція знову спалахнула по всій країні новим загальним політичним страйком і збройним повстанням (Головко, II, 1957, 311).
Загальний страйк див. загальний.
^ Італійський страйк див. італійський; Сидячий страйк - страйк, під час якого робітники і службовці, висуваючи свої вимоги, припиняють роботу і сидять або на землі біля підприємства, або в приміщенні на долівці, не допускаючи штрейкбрехерів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | страйк | страйки |
Родовий | страйку | страйків |
Давальний | страйкові, страйку | страйкам |
Знахідний | страйк | страйки |
Орудний | страйком | страйками |
Місцевий | на/у страйку | на/у страйках |
Кличний | страйку | страйки |