суспільний
СУСПІЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до суспільства. Основою товарного господарства є суспільний поділ праці (Ленін, 3, 1970, 21); Об'єктивні закони суспільного розвитку невблаганно ведуть до перемоги комунізму (Ком. Укр., 1, 1959, 11); Переваги соціалістичної системи господарства над капіталістичною знаходять свій яскравий вияв і в швидкому зростанні продуктивності суспільної праці (Наука.., 2, 1959, 2); Суспільне виробництво.
Суспільна думка - те саме, що Громадська думка (див. думка). Представники російської передової суспільної думки будили любов до трудящих всіх національностей (Визначні місця Укр., 1958, 17); Суспільні науки - науки, що досліджують різноманітні сфери історичного розвитку, відносини між людьми, класами, народами, державами. Професор.. підкреслив велику роль суспільних наук під час Вітчизняної війни (Тич., III, 1957, 255); За фахом Ратушний був викладач суспільних наук (Рибак, Час.., 1960, 489).
2. Який виражає відносини, становище людей у суспільстві. Почуваю серцем його [Дж. Г. Байрона] сум, його тугу серед розпусти, нікчемності суспільного життя того темного часу (Н.-Лев., III, 1956, 305); Пушкінські дні на неосяжних землях Радянського Союзу - це разом і свято дружби народів, це разом і торжество ленінської національної політики - це тріумф радянського суспільного ладу (Рильський, X, 1962, 29); Суспільні класи; Суспільна формація.
^ Суспільні відносини - відносини між людьми, які встановлюються в процесі їх спільної практичної та духовної діяльності. В процесі удосконалення соціалістичних суспільних відносин в СРСР сформувалася нова історична спільність людей - радянський народ (Ком. Укр., 6, 1975, 50).
3. Створений, нагромаджений суспільством у процесі виробництва; який являє собою спільне надбання. Суспільна власність, яка утвердилася в СРСР, об'єднала трудящих міста і села в єдину сім'ю (Ком. Укр., 11, 1967, 48); У піднесенні матеріального і культурного рівня життя народу важлива роль належить суспільним фондам споживання (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 37).
^ Сукупний суспільний продукт див. сукупний.
4. Який має, відчуває потребу жити в суспільстві, в колективі. Радянський художник завжди повинен писати образ сучасного героя як суспільну людину, як частку народу, суспільства, як громадянина і патріота (Вітч., 6, 1965, 184); // Який живе у великій групі. Останнім часом учені з особливим інтересом вивчають так званих суспільних комах - бджіл, ос, мурах, термітів (Знання.., 8, 1971, 26).
5. рідко. Те саме, що суміжний. З одчинених воріт суспільного подвір'я.. визирнув Коваль (Трубл., І, 1955, 75).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | суспільний | суспільна | суспільне | суспільні |
Родовий | суспільного | суспільної | суспільного | суспільних |
Давальний | суспільному | суспільній | суспільному | суспільним |
Знахідний | суспільний, суспільного | суспільну | суспільне | суспільні, суспільних |
Орудний | суспільним | суспільною | суспільним | суспільними |
Місцевий | на/у суспільному, суспільнім | на/у суспільній | на/у суспільному, суспільнім | на/у суспільних |