сякий
СЯКИЙ, а, е, займ. означ., розм. Уживається при несхвальній характеристиці кого-, чого-небудь. Мовчи сяка, бо й ти така (Номис, 1864, .№ 7989).
[І] сякий і такий, [І] такий і сякий - уживається при несхвальній характеристиці кого-, чого-небудь (поганий, негідний, ледачий і т. ін.). Хто це міг казати йому, що Бузина сякий і такий, тупий і недалекий! Яка низькопробна брехня! (Загреб., Диво, 1968, 137); - Жаліється [пан] паничеві, що я і сяка і така: і волоцюга, і злодійкувата. Дивується, що панич узявся за мене клопотати (Мирний, III, 1954, 167); Сякий та перетакий див. перетакий.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сякий | сяка | сяке | сякі |
Родовий | сякого | сякої | сякого | сяких |
Давальний | сякому | сякій | сякому | сяким |
Знахідний | сякий, сякого | сяку | сяке | сякі, сяких |
Орудний | сяким | сякою | сяким | сякими |
Місцевий | на/у сякому, сякім | на/у сякій | на/у сякому, сякім | на/у сяких |