тост
ТОСТ, у, ч. Коротка застільна промова з побажанням чогось і пропозицією випити чарку на честь кого-, чого-небудь. Пан радник був відомий своєю слабістю виголошувати тости (Фр., VI, 1951, 211); Звільнена від пут гімназичного режиму, молодь поводилася буйно.. Співали пісень, виголошували тости (Кол., Терен..,1959, 146).
Запропонувати тост див. запропонувати.
@ Підіймати (піднімати, підійняти, підняти, підносити, піднести і т. ін. ) тост - висловлюючи певне побажання, пропонувати у зв'язку з цим випити, а також пити після такого побажання. Коли піднімали тост за здоров'я молодих, він [Альфред] зводився, обтирав серветкою губи, уклонявся на всі боки і знову брався за їжу (Вільде, Повнол. діти, 1960, 323); Підношу з повним кухлем Я тост за береги Дніпра (Рильський, II,1960. 46).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тост | тости |
Родовий | тосту | тостів |
Давальний | тостові, тосту | тостам |
Знахідний | тост | тости |
Орудний | тостом | тостами |
Місцевий | на/у тості | на/у тостах |
Кличний | тосте | тости |