трубочка
ТРУБОЧКА, и, ж . 1. Зменш. до трубка 1, 3, 4. Десять саперів, упавши на коліна, припали губами до трубочок, вдуваючи через них повітря до поплавців (Донч., І, 1056, 71); Там лежали тягучки, вафельні трубочки, купа кислих карамельок (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 476); - Сто сорок кубометрів? - І, склавши губи в трубочку, [бригадир] просвистів пронизливо, з розпачем (Коцюба, Нові береги, 1959, 286); - Щоб німці в мене не знайшли листа, я його скручував у трубочку і прив'язував корові до хвоста (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 19).
2. у знач. присл. трубочкою. У формі порожнього циліндра або невеликого розтруба. Несподівано через плече до мене падає записка, згорнена трубочкою (Кол., На фронті.., 1959, 150); Тіна склала трубочкою долоні, гукнула насторожено і дзвінко: - А-гей! (Мушк., День.., 1967, 24).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трубочка | трубочки |
Родовий | трубочки | трубочок |
Давальний | трубочці | трубочкам |
Знахідний | трубочку | трубочки |
Орудний | трубочкою | трубочками |
Місцевий | на/у трубочці | на/у трубочках |
Кличний | трубочко | трубочки |