умивання
УМИВАННЯ (ВМИВАННЯ), я, с . 1. Дія за знач. умивати і умиватися. Треба було довго вмовляти його [Василька], поки він згодився на вмивання та на чесання (Гр., І, 1963, 277); Раптом великі, холодні од умивання руки лягли йому [Дорі] на груди та ребра і підняли кудись угору (Коцюб., II, 1955, 373); З хати, доплітаючи косу, вибігає Настечка, обличчя її свіже од сну і вмивання (Стельмах, II, 1962, 129).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | умивання | умивання |
Родовий | умивання | умивань |
Давальний | умиванню | умиванням |
Знахідний | умивання | умивання |
Орудний | умиванням | умиваннями |
Місцевий | на/у умиванні | на/у умиваннях |
Кличний | умивання | умивання |