уповільнювати
УПОВІЛЬНЮВАТИ (ВПОВІЛЬНЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПОВІЛЬНИТИ (ВПОВІЛЬНИТИ), ню, ниш, док., перех. Робити повільнішим, зменшувати швидкість чого-небудь. Наближається до полустанки Поїзд, уповільнюючи рух (Шер., Дорога.., 1957, 47); Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці, потім пішов боком і, блиснувши чорною сталлю, ринув головою вниз (Тют., Вир, 1964, 139); Гречаний з друзями, уповільнивши роботу, прислухається до радіопередачі (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 11); Час немовби вповільнив свій плин (Шовк., Людина.., 1962, 323).
Уповільнювати (уповільнити) кроки (ходу і т. ін. ) - іти повільніше, зі зменшеною швидкістю. Кароль знічев'я погукує на коней, коли ті вповільнюють ходу (М. Ол., Леся, 1960, 45); Княгиня Ольга уповільнила кроки, з сіней долітав шум людей, що ждали там княгиню (Скл., Святослав, 1959, 35).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уповільнюю | уповільнюємо |
2 особа | уповільнюєш | уповільнюєте |
3 особа | уповільнює | уповільнюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уповільнюватиму | уповільнюватимемо |
2 особа | уповільнюватимеш | уповільнюватимете |
3 особа | уповільнюватиме | уповільнюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уповільнював | уповільнювали |
Жіночий рід | уповільнювала | |
Середній рід | уповільнювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уповільнюймо | |
2 особа | уповільнюй | уповільнюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | уповільнюючи | |
Минулий час | уповільнювавши |