хоровод
ХОРОВОД, у, ч. Досить поширений старовинний, перев. слов'янський масовий народний танець, учасники якого ходять по колу з піснями, виконуючи певні рухи, підпорядковані драматичній дії; танок. Хлопці заграли на гуслях, на сопілях [сопілках], ударили бубни, і знову молодь закружляла у хороводі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 522); До нашого часу в побуті народу збереглись хороводи, що відображають працю і дозвілля трудящих (Нар. тв. та етн., 4, 1964, 41); *Образно. Берізки вберуться в зелені плаття І підуть в гучнім хороводі по полю (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 200); Там, далеко, огнів хороводи засвітились в небеснім гаю (Сос., II, 1958, 15); *У порівн. Весь парк, гомінливий, тисячобарвний, ішов хороводом (Гончар, Земля.., 1947, 3); // збірн. Учасники такого або подібного танцю. Скрізь розцвіли новорічні ялинки. Круг них, золотистих, Струнких од природи, Кружляють веселих дітей хороводи (С. Ол., Вибр., 1959, 162).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хоровод | хороводи |
Родовий | хороводу | хороводів |
Давальний | хороводові, хороводу | хороводам |
Знахідний | хоровод | хороводи |
Орудний | хороводом | хороводами |
Місцевий | на/у хороводі | на/у хороводах |
Кличний | хороводе | хороводи |