slovnyk.ua slovnyk.ua
  • Написати
  • Словник
  • Сервіси  НОВИЙ СЕРВІС!
    • Звертання
    • Транслітерація
    • Наголоси  Бета версія
  • Словникарня
  • Правопис 2019
  • Форум
Увійти
Вхід
ЗАБУЛИ ПАРОЛЬ?
Реєстрація

Авторизуючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Реєстрація
Відмінити

Для завершення реєстрації необхідно буде пройти за отриманим посиланням.

Реєструючись, ви погоджуєтеся з політикою конфіденційності.

Скинути пароль
Відмінити

Для зміни пароля необхідно буде пройти за отриманим на вказану адресу посиланням і ввести новий пароль.

А
Б
В
Г
Ґ
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Ї
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ь
Ю
Я

який

ЯКИЙ, а, е, займ. 1. пит. Означає питання про якість, властивість кого-, чого-небудь. Якою ж була література в Галичині в той час, коли почав писати Франко? (Коцюб., III, 1956, 28); // Означає питання про чиюсь зовнішність. - Який же він, той сатана? - спитав сміливо Денис.- А який же він? Чорний, як чорт: голова як копиця, на голові чорні роги, а очі як кавуни (Н.-Лев., VI, 1966, 336); - Який же він собою? Силач? Борець? Шибайголова? - Звичайнісінький собі чоловік,- відповідав Блаженко, хмурячись,- такий, як би й я (Гончар, III, 1959, 35); // Означає питання про час появи, дії, порядок слідування і т. ін. Лежали запорожці коло возів і, попихкуючи люльками, з убивчим спокоєм дивилися на місто..- До якого ж часу, батьку, будемо отак сидіти? - питався Андрій (Довж., І, 1958, 241); В які віки я грані, всі грані перейшов? (Сос., І, 1957, 184); // Котрий саме, котрий із двох або кількох. - Відкіля ти? хто ти такий? - Я, пане, з Вільшани. - З Вільшаної, де титаря Пси замордували? - Де? якого? (Шевч., І, 1963, 110); - Як же.. вийшло тоді, що я дзвонив, дзвонив?-Дівчина посміхнулась.-А ви яку кнопку натискали? - Оцю.- А вона одключена (Головко, II, 1957, 490).

@ 3 якого дива? - те саме, що З якої речі? (див. річ1). Поставив [Павло] повний глечик молока на стіл.. - З якого дива? - Завфермою розпорядився (Тют., Вир, 1964, 132); З якого побиту? див. побит; З якої речі? див. річ1; На який ляд див. ляд; На якого біса див. біс1; На якого бісового батька див. бісів; На якого дідька? див. дідько; Співати якої див. співати; Яке тобі (мені, твоє, його і т. ін. ) діло?: а) уживається для підкреслення небажаності чийогось втручання в що-небудь. Я хап лозину, потім сміло Під лопухом загомонів: - Яке тобі до мене діло? Я... заховавсь од комарів... (Гл., Вибр., 1951, 193); - Хіба Тимофієві по руці з тобою йти? - обізвалася Пріська, далека Тимофієва родичка.- А твоє яке діло? - визвірилася Ївга (Мирний, III, 1954, 44); б) уживається для вираження байдужості до кого-, чого-небудь. - Коли ти йдеш за гетьмана, то нехай поставить тобі на всіх дверях і воротях варту; а мені яке діло? Хоч нехай усіх вас перехапають сі розбишаки!.. (П. Куліш, Вибр., 1969, 101); Який біс1 див. біс1; Який є, то...; Який не є, а... - хоч і поганий, а... Аж тепер згадала Олександра Гната, згадала й свою хату. Яка є, то є, а
все-таки свій куток
(Коцюб., І, 1955, 64); Гірко було кидати [хлопцям], яке не є, а своє, а йти до чужого, до панського... (Мирний, І, 1949, 261); Який завгодно див. завгодно; Яким вітром (якими вітрами) [занесло]? див. вітер; Яким побитом? див. побит; Яким робом див. роб; Яким світом? див. світ2; Яким чином див. чин; Якого біса? див. біс1; Якого бісового батька див. бісів; Якого бісового сина див. син; Якого дідька? див. дідько; Якого лиха? - те саме, що Якого біса? (див. біс1); Якої заспівати див. заспівувати.

2. пит. У риторичних запитаннях і окликах уживається для вираження заперечення чого-небудь (перев. з повторенням слова, яке виражає це заперечення); у знач. ніякий, хіба, зовсім ні. - О, ви - так правдива Діана! А з мене яка ж там Діана? (Н.-Лев., VI, 1966, 33); [1-ша панночка:] Що ж, панове, будемо кашу варити? [Саня:] Та яка там каша? Снідати будемо у нас (Л. Укр., II, 1951, 45); - Ви тільки скажіть нам, батьку Щорс...- Який я тобі батьку? Що за батько? Командир Богунського полку товариш Щорс! (Довж., І, 1958, 157); Павло.. не одразу озвавсь на Чумакові слова. Поправив зачіску і лише тоді.. мовив з гіркою іронією: - Ат! Який уже там з мене лірик (Головко, II, 1957, 477); - А цей новий, чорнявенький - не кавказець часом? ..- Який там кавказець: Черниш... З наших українських він, із тих, що на заслання їх при цареві гнали (Гончар, III, 1959, 34).

3. означ. Уживається для вираження емоційної оцінки явища (захоплення, обурення і т. ін. якістю, властивістю чогось) або вищого ступеня вказаної якості, властивості (перев. в окличних реченнях). А коли вже пускаю [«Гайдамаки»].., то треба і з чим, щоб не сміялись на обірванців, щоб не сказали: «От який!..» (Шевч., І, 1963, 142); Яка широчінь! Яка далеч! Який широкий небокруг [небокрай] над землею! А яка пишнота, яка розкіш на полях! І пригорки, й переярки, і широкі долини,- усе вкрите житами, пшеницями, просами, буряками (Н.-Лев., VII, 1966, 291); Яка вона пишна - його країна, коли цвіте виноград! (Коцюб., II, 1955, 415); [Саня:] Значить, ти признаєш так звану гру в любов, флірт? [Любов (здригнулась:) ] Яке се бридке слово!.. (Л. Укр., II, 1951, 24); Ох, які ж тут високі сосни!.. (Сос., І, 1957, 270); Він дивився скоса Через плече на берег: там білизну На кладці прала мати. «Он який У вас рибалка, мамо!» Та сказать Він слів цих і не думав. Лиш дивився (Рильський, II, 1960, 303); «Яке страхіття, яке страхіття цей Сафрон!» - охопив голову обома руками Дмитро (Стельмах, II, 1962, 374); // у знач. часто. Уживається для підсилення вираження міри якості, ознаки і т. ін. Терпи, Грицю, хоч яка спека (Укр.. присл.., 1963, 89); Леська та Хвеська хоч якого дзвона перегудуть! (Укр.. присл.., 1963,476); - І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш?- докоряла вона.- Ось до якої пори виходив! (Мирний, І, 1949, 129); Ось де вже Кульбака показує свою віртуозність! Хоч у якому буде темпі робота, хоч безліччю йдуть і йдуть вони [кавуни] через його долоні, а хлопець жодного не впустить (Гончар, Бригантина, 1973, 186); // у знач. прикм. Уживається для підкреслення якоїсь ознаки. Ведмідь який, а й йому кільце в губу вправляють (Укр.. присл.., 1963, 133); Панич узяв за оселедчик чорноголового хлопця, що стояв скраю. Той, як яструб, вирвався.- За що ти скубешся? Дивись - який! (Мирний, І, 1949, 195); // у знач. числ. якого, розм. Уживається на позначення великої кількості предметів. Якого пісень славних вона співала, якого казочок потішних вміла, і не то що дорогу в Київ - знала вона навіть кудою в Херсон братись (Вовчок, І, 1955, 339); «Якого хліба навозив!..» - подумав він із заздрістю, мало не з ненавистю до брата (Коцюб., І, 1955, 120); // у знач. присл. яке, розм. Уживається при запереченні чужих слів у знач. зовсім ні.- Яке там підтоптавсь! - до неї Вовк озвавсь (Гл., Вибр., 1951, 59); [Палажка:] Що ж то, панич так до серця прийшовся? [Xимка:] Яке там? Дурна була, дурний розум мала... (Мирний, V, 1955, 220).

4. неознач. Один з кількох: який-небудь, котрий-небудь. Чорти за ними [панами] приглядали, Залізним пруттям підганяли, Коли який з них приставав (Котл., І, 1952, 135); Приносить який дядько сокиру або долото насталити, або ще що. Тимоха починає обглядати те, що йому принесено, з усіх боків (Гр., І, 1963, 284); - Всю зиму надворі босоніж перебігали [діти], а хоча б яке бухикнуло раз (Стельмах, І, 1962, 222); // Те саме, що хто 5. Розійшлися гайдамаки, Куди який знає (Шевч., І, 1951, 146); Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люди потомлені і варом сонячним, і тяжкою працею; всі мовчать - хіба який зітхне важко або заспіває сумної, сумної стиха... (Вовчок, І, 1955, 110); [Марко:] Знаменита груша. Її всі дівчата обнімали. Як тільки покохає яка кого з хлопців, так і біжить оцю грушу обнімати (Мороз, П'єси, 1959, 45); // у сполуч. із сл. раз. Багато разів, не один раз, неодноразово. Перед Чумаком явно виникла загроза вислухати - в який уже раз! - Павлове доволі-таки плутане обгрунтування.. своєї вдачі (Головко, II, 1957, 474); // Котрий кількісно наближається до чого-небудь, не більший, ніж щось. Прибій за яких півгодини перескакував уже через каміння (Коцюб., І, 1955, 391); За яку годину був уже [Мочернак] на Красноїлі, перебрів потік, знов видряпався на гору, і не цілком ще й розвиднілося, як був уже в Стебнях (Хотк., II, 1966, 288); Гін яких двоє залишилось, а тоді звернути з шляху, перейти греблю і в хату (Головко, II, 1957, 179); // у сполуч. із сл. час. Конкретно, точно не визначений; деякий. Другого дня Соломія, зваривши обід, думала вже забрати свою одежу та покинути Романа. Вона думала пересидіти який час у свого батька, а потім піти в найми (Н.-Лев., VI, 1966, 398); Через який час увіходить і отець схимник (Тесл., З книги життя, 1949, 56); [Олізар:] Чув, що своїх хлопців розпустив. [Кармелюк:] Мусив розпустить на який час. Треба перечасувати, поки їхня гарячка трохи прохолоне (Вас., III, 1960, 442); // Хоч би незначний, найменший. Треба пильно було його просити, щоб дав яку пораду (Кв.-Осн., II, 1956, 122); - Ой, лишечко, біда - коня вкрадено.. Йдіть до нас, давайте яку раду (Коцюб., І, 1955, 303); // Той або інший; байдуже, який саме. Ну, та наплюєм на них [панів] і шукатимемо собі яку просту жінку, щоб за плату харчувала нас або готувала (Коцюб., III, 1956, 146); // у знач. част. Уживається для підкреслення невизначеності, приблизності міри чого-небудь. Е, якось воно буде... Зимою можна хурманкою заробити якого карбованця.., теличку можна продати... (Коцюб., І, 1955, 125); - Ти його [порубника] й повчиш добре, ну, як треба на роботу, так і його хати не минеш. Ще й п'ятака якого інколи набавиш, щоб він на тебе та й зла не мав (Хотк., І, 1966, 84); - Хо-хо! Значить, живемо, хлопці! Це ж із дому, мабуть, харчів і Яшкові передали. З одного ж села й по дорозі. Що той пуд який заважить? (Головко, І, 1957, 144).

@ Не знати, на яку ступити див. ступати; Ні в якому разі див. раз1; Ні за які гроші див. гроші.

5. означ. При повторенні (перев. на початку речень) означає один, другий. Які пили, які трудились І над убитими возились (Котл., І, 1952, 271); Під'їздять машини, відкривають борти, і ящики з черешнями раз! раз! - і вже кузов ними наповнений, помчать звідси які на консервний завод, а які просто з саду, ще в росі, до літаків (Гончар, Бригантина, 1973, 145).

6. відносний, у знач. спол. Уживається для приєднання підрядних додаткових речень. Заманулось [тітці].. побачити княгиню, подивитись, яке на ній дороге убрання, і який кунтуш, і з якої матерії, які на ній перли та дорогі діаманти
(Н.-Лев., VII, 1966,114); Люди давно вже вечеряли, а в Якимовій хаті й забули, який сьогодні день (Коцюб., І, 1955, 83); Я забув, яка вже синь над гаєм, що цвіте і пахне в тім гаю (Сос., І, 1957, 171); Якби артилерійський технік був говіркіший, він розповів би, якою ціною здобула дивізія ту золоту далеку сопку (Гончар, III, 1959, 172).

7. відносний, у знач. спол. Уживається для приєднання підрядних означальних речень. Зевес їй оддавав повагу І посилав од столу брагу, Яку Юнона лиш пила (Котл., І, 1952, 217); Довкола тоненькими голосами співали кулі, яких так не любив Валет (Панч, В дорозі, 1959, 95); Обоє глянули на похилу хату, яку срібним вінцем завершувало засніжене гніздо (Стельмах, I,1962, 7).

8. відносний, у знач. спол., у сполуч. із запереч. част. не. Уживається для приєднання допустових конструкцій. Який я не радніший подати ще частину задля другого випуску Вашої «Ради», оже [отже] не спроможуся (Мирний, V, 1955, 361); - Здорова була, Варваро Степанівно! .. Пускайте переночувати.- Милості просимо,- сказала Безугла.- Не які горниці, ну, а місце знайдемо, де спати покласти (Головко, II, 1957, 597).

який - займенник (питальний)
ВІДМІНОКЧОЛ. РІДЖІН. РІДСЕР. РІДМНОЖИНА
Називнийякийякаякеякі
Родовийякогоякоїякогояких
Давальнийякомуякійякомуяким
Знахіднийякий, якогоякуякеякі, яких
Оруднийякимякоюякимякими
Місцевийна/у якому, якімна/у якійна/у якому, якімна/у яких

§ 77. Відмінювання питальних займенників: який

Про Словник

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови - понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну "паспортну" (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База "антисуржика" містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс "Наголоси", що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ - Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб'язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

На зв'язку     
  • Email: slovnyk.ua@gmail.com

Slovnyk.ua - тлумачення, орфографія, транслітерація онлайн, звертання, новий правопис онлайн.     © 2005-2021 - slovnyk.ua

  • Словник
  • Звертання
  • Транслітерація
  • Наголоси
  • Словникарня
  • Правопис
  • Форум