ясен
ЯСЕН, а, ЯСЕНЬ, я, ч. Дерево родини маслинових з перистим листям і міцною деревиною, яку використовують на різні вироби. Ще треті півні не співали, Ніхто нігде не гомонів, Сичі в гаю перекликались Та ясен раз у раз скрипів (Шевч., І, 1963, 3); Обголені з листя каштани, ясені підносили свої сірі гілляки до сірого неба (Фр., VI, 1951, 443); На Кримських і Карпатських горах ростуть дуб, ясен, граб, смерека, липа, сосни (Цюпа, Україна.., 1960, 88); *Образно. Два серця трепетні, високі два уми [Горький і Коцюбинський] - Широковітий дуб і ясен тонколистий - Не слави марної, не ситої користі Вони, страждаючи, шукали між людьми (Рильський, II, 1960, 116); *У порівн. Ой виростеш, сину, За півчварта року, Як княжа дитина, Як ясен високий (Шевч., І, 1963, 226).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ясен | ясени |
Родовий | ясена | ясенів |
Давальний | ясенові, ясену | ясенам |
Знахідний | ясен | ясени |
Орудний | ясеном | ясенами |
Місцевий | на/у ясені | на/у ясенах |
Кличний | ясене | ясени |