абонемент
АБОНЕМЕНТ, а, ч. 1. Право користуватися, за плату або безплатно, чим-небудь (телефоном, місцем у театрі, книжками з бібліотеки і т. ін.) протягом певного часу; документ, що посвідчує це право. Коли приїхав народний театр до столиці, Дорко брав абонемент і щодня приходив на вистави театральні (Мак., Вибр., 1956, 29).
2. Реєстрова бібліотечна картка читача-абонента. На абонементі Кравченка записано понад п'ятдесят книг класиків російської і української літератури (Літ. газ., 13.Х 1959, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | абонемент | абонементи |
Родовий | абонемента | абонементів |
Давальний | абонементові, абонементу | абонементам |
Знахідний | абонемент | абонементи |
Орудний | абонементом | абонементами |
Місцевий | на/у абонементі | на/у абонементах |
Кличний | абонементе | абонементи |