арматура
АРМАТУРА, и, ж. 1. техн. Сукупність допоміжних приладів, деталей, необхідних для роботи якого-небудь апарата, машини, конструкції; // Сукупність предметів для обладнання електричного освітлення; електроустаткування. Для нерухомого закріплення патронів і абажурів використовують різну освітлювальну арматуру (Монтаж і ремонт... 1956, 32).
2. буд. У залізобетонних спорудах - сталевий каркас; також сукупність металевих частин, уміщених у який-небудь матеріал або споруду для зміцнення їх. Не згледілись, піднявся вже новий завод бетонний. Тепер для шлюзу, корпусів готують арматуру (Шер., Дружбою.., 1954, 88).
3. заст. Зброя, обладунок; риштунок; // мист. Скульптурне або живописне зображення зброї та обладунку, що використовується з декоративною метою. Кімната [полковника].. переділена на дві половини; у більшій половині - арматура (Кроп., V, 1959, 533).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | арматура | арматури |
Родовий | арматури | арматур |
Давальний | арматурі | арматурам |
Знахідний | арматуру | арматури |
Орудний | арматурою | арматурами |
Місцевий | на/у арматурі | на/у арматурах |
Кличний | арматуро | арматури |