атрофований
АТРОФОВАНИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до атрофуватися; // у знач. прикм. Після 60-річного віку кількість атрофованих нервових волокон збільшується (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 114).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | атрофований | атрофована | атрофоване | атрофовані |
Родовий | атрофованого | атрофованої | атрофованого | атрофованих |
Давальний | атрофованому | атрофованій | атрофованому | атрофованим |
Знахідний | атрофований, атрофованого | атрофовану | атрофоване | атрофовані, атрофованих |
Орудний | атрофованим | атрофованою | атрофованим | атрофованими |
Місцевий | на/у атрофованому, атрофованім | на/у атрофованій | на/у атрофованому, атрофованім | на/у атрофованих |