бабувати
БАБУВАТИ, ую, уєш, недок., заст. Бути бабою (див. баба1 6); приймати дітей під час пологів. Лазорчиху взяли в друге село бабувати (Мирний, IV, 1955, 223); [Риндичка:] У вівторок я бабувала у Зіньки Тухленкової (Кроп., І, 1958, 502); Горпина все життя куховарила на весіллях, бабузала на родинах (Кучер, Трудна любов, 1960, 597).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бабую | бабуємо |
2 особа | бабуєш | бабуєте |
3 особа | бабує | бабують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бабуватиму | бабуватимемо |
2 особа | бабуватимеш | бабуватимете |
3 особа | бабуватиме | бабуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | бабував | бабували |
Жіночий рід | бабувала | |
Середній рід | бабувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бабуймо | |
2 особа | бабуй | бабуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | бабуючи | |
Минулий час | бабувавши |