баталія
БАТАЛІЯ, ї, ж. 1. заст. Бій, битва, бойовище. Торік приїздив наш братик з війська та розказував, як він був у баталії (Вовчок, І, 1955, 333); - Як ви здогадуєтесь, це їм [шведам] Петро Великий дав під Полтавою баталію (Ю. Янов., II, 1954, 123).
2. розм., ірон. Сварка, бійка. Христя сиділа, як на вугіллях, і ждала, що ось незабаром і здійметься баталія! (Мирний, III, 1954, 229); Невже ми тут до вечора будемо вести баталію з оцим зухвалим хлопчиськом? (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 120).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | баталія | баталії |
Родовий | баталії | баталій |
Давальний | баталії | баталіям |
Знахідний | баталію | баталії |
Орудний | баталією | баталіями |
Місцевий | на/у баталії | на/у баталіях |
Кличний | баталіє | баталії |