батончик
БАТОНЧИК, а, ч. 1. Зменш. до батон.
2. Кондитерський виріб у формі палички. Шоколадний батончик.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | батончик | батончики |
Родовий | батончика | батончиків |
Давальний | батончикові, батончику | батончикам |
Знахідний | батончик | батончики |
Орудний | батончиком | батончиками |
Місцевий | на/у батончику | на/у батончиках |
Кличний | батончику | батончики |