БОЖИЙ, а, е. Прикм. до бог. - На те воля божа, моя любко, - кажу я (Вовчок, І, 1955, 86); Він [Теокріт] казав "нема рабів божих", - єсть і повинні бути люди, вільні "тілом і духом" (Л. Укр., III, 1952, 728).

Божий світ, нар.-поет., заст. - світ. - Один розкошує, другий сльози ковтає... Де ж та правда в світі божому? (Коцюб., І, 1955, 110); Служба божа, заст. - церковна відправа. - Мати його. богомільна жінка, ніколи не пропустить служби божої... (Коцюб., І, 1955, 322).

@ Бий його сила божа! див. бити; Святий та божий, ірон. - удавано, лицемірно тихий і добрий. - Стрічаю я Солов'їху; йде вона в церкви - така свята та божа (Н.-Лев., II, 1956, 12).