боягузтво
БОЯГУЗТВО, а, с. Властива боягузові боязкість, лякливість. [Тимофій:] Тільки примітивні люди чіпляються за цього старого бога [совість], щоб виправдати своє боягузтво (Корн., Чому посміх, зорі, 1958, 23); Ненавидить [Віра] Карпа. Все в ньому тепер їй огидне: і оцей притишений голос, і пристрасть його, і боягузтво (Шиян, Баланда, 1957, 169).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | боягузтво | боягузтва |
Родовий | боягузтва | боягузтв |
Давальний | боягузтву | боягузтвам |
Знахідний | боягузтво | боягузтва |
Орудний | боягузтвом | боягузтвами |
Місцевий | на/у боягузтві | на/у боягузтвах |
Кличний | боягузтво | боягузтва |