БРАТИ, беру, береш, недок. 1. перех. Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям. Бере [Максим] заступ і лопату, Шкандибає в поле (Шевч., II, 1953, 56); Сама брала [Харитя] серп і жала! (Коцюб., І, 1955, 15); * Образно. А скільки в нас багатства і щастя, золотого! Бери його рукою - не вибереш до дна (Тич., II, 1957, 10).

@ Брати бика за роги див. бик¹; Брати м'ячі, спорт. - ловити, відбивати або не пропускати у ворота м'ячі. Він брав найважчі м'ячі на всіх героїчних матчах столиці, і йому заздрили голкіпери всіх команд (Коп., Вибр., 1948, 28); У рот не брати чого - не їсти або не пити чого-небудь. Сама нічого у рот не беру (Мирний, І, 1954, 92); Не буду ж я тієї горілки та вина і в рот брати (Н.-Лев., III, 1956, 252).

2. перех. Набирати певну кількість чого-небудь. Поїзд бере вугілля.

3. перех. Черпати, набирати (воду або іншу рідину). Ставок під кригою в неволі І ополонка - воду брать (Шевч., І, 1951, 42); - Спасибі, дівчино, - каже [козак], - яка вода славна! Це з Дніпра берете? (Вовчок, І, 1955, 317).

4. перех. Збирати (гриби, ягоди і т. ін.). От ще б то їх [рижики] брала, та як же пішов дощ (Кв.-Осн., II, 1956, 80); Хлопці цілими зграями приходили сюди з села, влітку - купатися, брати гриби та ягоди (Вас., I, 1959, 155).

5. перех. Вибирати, рвати, виривати (коноплі, льон і т. ін.). Поза лісом зелененьким Брала вдова льон дрібненький (Укр.. лір. пісні, 1958, 210); Тепер Катря була і в будень дома - брала собі і людям плоскінь (Головко, II, 1957, 203).

6. перех. Здобувати, діставати. - Я.. додумався ось до чого: не можна просьбою - бери силою! (Мирний, І, 1954, 352); [Жірондист:] Скажи мені, де ти береш отруту, що.. зумів мені всю душу отруїть? (Л. Укр., II, 1951, 175); // Купувати. Брати квитки на поїзд; // Наступаючи, захоплювати, займати населений пункт, територію і т. ін. У мене є дорослий брат, він брав колись Берлін (Забіла, Одна сім'я, 1950, 37). Брати з бою (боєм) див. бій 2.

7. перех. Одержувати в користування. Лан забрав собі кращі землі.., половина села мусила брати землю на шпилях понад крутими балками (Н.-Лев., II, 1956, 260).

8. перех. Стягувати з кого-небудь, одержувати (податки, платню за роботу тощо). - Та дівчина, що у мене була, п'ятнадцять карбованців на рік брала на моїй одежі (Мирний, І, 1954, 74); Напишіть мені про себе, де Ви служили, скільки брали і якої служби хотіли б (Коцюб., III, 1956, 259).

9. перех. Позичати в когось. Бере гроші на відробіток (Сл. Гр.).

10. перех., перев. за що. Сприймати певним чином. [Аецій Панса:] Ти ж не бери всього вже так поважно.., в нього жарт одягнений мов правда (Л. Укр., II, 1951, 364); Слова товаришеві він бере за жарт (Вас., І, 1959, 240).

11. перех. Вести, везти, нести з собою, забирати з собою, до себе. - Торік я тебе брав на те полювання, то ти мусив бачити, як я справлявся... (Вовчок, VI, 1956, 275); Беремо з собою обід і обідаємо десь на скелях (Коцюб., III, 1956, 362).

Брати у прийми див. прийми.

12. перех. Наймати на роботу. - Нехай собі із другого села беруть [на жнива], а ми подивимося та підождемо (Мирний, IV, 1955, 242).

13. перех. Арештовувати, затримувати кого-небудь. Послали людей до Павлової хати Варку забрать. Знайшли її у хаті, у кутку, стали брати - вона одбива-лася (Вовчок, І, 1955, 175); [Матушка гуменя:] Беріть його! ..в'яжіть його! ..Він злодій, злодій... украв добро наше (Мирний, V, 1955, 114).

14. перех., заст. Женитися на комусь. - Може, думаєш брати її за себе? - Буду сватів слати в неділю (Вовчок, І, 1955, 50); - Кажи справді: кого- задумав брати? - допитується Христя (Мирний, II, 1954, 245); - Нащо займаєш, коли не думаєш брати?.. - А пішла б за мене? - питав він (Коцюб., І, 1955, 239).

Брати рушники, заст. - свататися. Аж ось увечері лізе пан писар з старостами до старого Макухи, себто за ївгу рушники брати (Кв.-Осн., II, 1956, 300); Брати шлюб з ким, заст. - одружуватися. Ти одна йому найближча, найдорочша [найдорожча]. Ти з ним шлюб брала, руки в'язала (Мирний, V, 1955, 69); Слюсар Данило брав шлюб з дівчиною Антоніною (Смолич, Мир.., 1958, 52).

15. перех. і без додатка, діал. Приймати дитину під час пологів. - Чи такая баба брала - Щастя, долі не вгадала (Чуб., V, 1874, 34).

16. неперех., тільки 3 ос., розм. їсти наживку на гачку; ловитися на вудку (про рибу). Опівночі добре беруть соми.

17. неперех. і перех. Виконувати певну дію, роботу (про машину, знаряддя і т. ін.). Жнемо собі; Грицько коней поганяє, машина добре бере (Мирний, IV, 1955, 247); Поле було рівним, косарки брали низькорослий хліб при самій землі (Гончар, Таврія.., 1957, 215).

18. перех. Долати важку ділянку шляху, перешкоду і т. ін. Паровоз із важким хвостом вагонів з розгону бере гору (Еллан, II, 1958, 10); Літак свій останній бере перевал (Бажан, І, 1946, 122).

19. неперех., розм. Змінювати напрям руху, відхилятися від попереднього напряму; повертати. Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися (Коцюб., І, 1955, 361); Як увійдеш, бери направо, третя кімната (Хижняк, Тамара, 1959, 70).

20. перех. Забирати, віднімати час, сили і т. ін. Когена чекаю завтра або позавтра, знов, певно, братиме у мене вільний час вечорами (Коцюб., III, 1956, 169).

21. перех. Опановувати, охоплювати кого-небудь (про почуття, фізичний стан і т. ін.). Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (Коцюб., І, 1955, 23); - Не звикну я ніколи жити в цій оселі... Журба мене бере (Н.-Лев., III, 1956, 349).

Дрімота бере (брала) - хочеться спати. Вони тихо лежали й не ворушилися - декого, певне, брала дрімота (Сміл., Зустрічі, 1936, 152); Думка бере - з'являється думка; думається. Вас бере думка: а що, як то тільки одно марево.. в безмірних пісках безводного степу? (Мирний, IV, 1955, 313); [Живий] жаль бере [за серце] - стає дуже шкода, дуже жаль. Дивиться він на її роботу, а самого жаль бере, що вона так працює (Мирний, II, 1954, 76); Харитю живий жаль бере за серце (Коцюб., І, 1955, 16); - Ех! - казав Харитон.. - І жаль же мене бере, Даниле, такий жаль! (Смолич, Мир.., 1958, 28); Мороз з-за плечей бере - стає страшно, моторошно. - Так нащо ж ви мені проти ночі таке говорите? Мене вже мороз з-за плечей бере (Кв.-Осн., II, 1956, 156); Було й слухати, як ваш батько-покійничок розказує, то мороз з-за плечей бере (Вовчок, І, 1955, 307); Непосидячка бере (брала) - не сидиться. Мотрю в бабиній хаті непосидячка брала (Мирний, II, 1954, 215); Нетерплячка бере (брала) - не терпиться. Жде Чіпка годину, жде дві... Бере його нетерплячка (Мирний, II, 1954, 151); Нетерплячка брала палку Олександру (Коцюб., І, 1955, 26); Охота (хіть) бере (брала) - хочеться. До листів щось не дуже охота бере (Л. Укр., V, 1956, 413); Нарікання сипались на діда Овсія, усіх брала хіть скоріш покинути небезпечний берег (Коцюб., І, 1955, 350); Плач бере - хочеться плакати. А ж плач його бере, - який він несміливий та незугарний (Мирний, III, 1954, 44); Сміх бере - стає смішно. А овечата? Подивишся - аж сміх бере: Такі малесенькі, як кошенята... (Гл., Вибр., 1957, 81); - Значить, ти більше в тилу воюєш? - спитав моряка Голуб. - Я? В тилу? Сміх мене бере. Я день і ніч на фронті (Кучер, Чорноморці, 1956, 120); Сон [не] бере (брав) - [не] спиться. Лягла вона спати, її сон не брав (Н.-Лев., II, 1956, 342); Сумнів бере (сумніви беруть) - з'являється сумнів. Я признаюся Вам.., що мене беруть сумніви, чи добре ми з Вами зробили, що випустили перших два [томи]? (Коцюб., III, 1956, 389).

22. неперех. Уживається при дієсловах у значенні початку виконання дії або, частіше, як спонукальне слово при наказовому способі. - Хто його зна, що й робити, хоч бери та переорюй все поле вдруге! (Л. Укр., III, 1952, 476).

@ Брати акорди - натискаючи пальцями одночасно на кілька клавіш або вдаряючи по струнах, викликати їх звучання. Підходить [Любов] до піаніно і бере скільки акордів, не сідаючи (Л. Укр., II, 1951, 10); Перестроївши струну сі на сі-бемоль, бере [поет] кілька акордів (Сам., І, 1958, 243); Брати верх (гору) над ким - чим - здобувати перевагу в чомусь; перемагати. Утома була така сильна, що брала верх над усім: еони просто впали (Коцюб., І, 1955, 351); Буває таке, що індивідуальність перекладача бере гору над індивідуальністю поета (Рильський, III, 1956, 98); Брати відпустку - іти у відпустку; Брати в роботу кого - розправлятися з ким-небудь; лаяти, сварити когось за якусь провину. Брати в роботу дядю Ваню було не легко (Ю. Янов., II, 1954, 101); Його [Рубіна] брали в роботу, і кожного разу після прочуханки він обіцяв, що більше не буде (Сенч., І Опов., 1959, 4); Брати в тямки що - розуміти. Не знав [дід Йосип] письма, а через те нічого не брав у тямки у тих мудрих книжках (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 14); Брати до відома див. відома; Брати [близько] до серця що - болісно переживати що-небудь; надавати чомусь великого значення. - Марійко, - звернувся ласкаво Василь до зажуреної дівчини, - не бери всього так близько до серця (Цюпа, Назустріч.., 1958, 385); Брати до уваги (на увагу) що - зважати на що-небудь, ураховувати щось; Брати за барки див. барки; Брати за душу (за серце) - сильно хвилювати, розчулювати, зворушувати. Пісня.. заповнила кімнату, вулицю, весь світ вона брала за душу (Собко, Біле полум'я, 1952, 29); її голосочок.. так за серце і бере... (Кв.-Осн., II, 1956, 426); Брати за живе див. живий; Брати зобов'язання - зобов'язуватися що-небудь робити, виконувати; приймати на себе певний обов'язок. Все більше прохідників беруть у змаганні конкретні індивідуальні зобов'язання (Рад. Укр., 11.Х 1956, 1); Я перший беру на себе зобов'язання йти шляхом Русова (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 55); Брати на глум (на глузи, на кпини, на сміх) кого, що - глузувати, кепкувати, насміхатися з когось, чогось. - То ти береш мене, старого, на глум? (Март., Тв., 1954, 60); Коли хто його ноги бере на кпини, то він того не може дарувати (Фр., IV, 1950, 64); [Гаптін:] Все зо сміхом, все на глузи береш... (Л. Укр., III, 1952, 718); Засмутився Карпо, не їсть, не п'є, як ніч ходить... Глузують наші, - на сміх його беруть... (Коцюб., І, 1955, 298); Брати на замок що - замикати. Двері веранди, які вона сама брала на замок, тепер були розчиненими навстіж (Коз., Сальвія, 1959, 43); Брати на зуби кого - лаяти, гудити, судити кого-небудь. Коли проходив котрийсь з багачів.., ті, що мокли під ганком зборні, брали його на зуби (Коцюб., II, 1955, 69); Брати на муки кого - мучити.. - Хоть мене на муки тут беріть.., коли на моїм цілім обійстю ринський готівкою знайдеться! (Фр., ІII, 1950, 199); Брати на розум (на ум) що - усвідомлювати. Старі скажуть на глум, а молодшим треба брати на ум (Номис, 1864, № 117); Брати [на себе] сміливість - насмілюватися. Нижчеписані однак беруть на себе сміливість скромним почином задовольнити.. потреби сучасного інтелігентного читача (Коцюб., III, 1956, 239); Брати ноги на плечі - іти геть, тікати. - Тоді, Андрюшко, мабуть, і тобі треба брати ноги на плечі (Панч, Мир, 1937, 18); Брати ноту - відтворювати той чи інший звук голосом або на музичному інструменті. Залізний.. брав безнастанно ту ж саму ноту (Еллан, І, 1958, 78); Брати очі на (в) себе - привертати до себе увагу; приваблювати. - На Марині плахта - аж очі на себе бере: картата, шовком заткана (Мирний, IV, 1955, 225); Квітник перед ганком аж горить червоними, рябенькими, білими гвоздиками, аж очі бере в себе (Коцюб., І, 1955, 460); Брати приклад з кого - мати кого-небудь за приклад, наслідувати когось. - А як же було Зоні брати приклад зграб'янки? (Л. Укр., III, 1952, 655); Брати розгін - розганятися, починати швидко рухатися. Роман.. бере розгін, вперед веде машину (Дор., Три богатирі, 1959, 59); Брати розлуку - розлучатися. [Xуса:] Ти, значить, зрадила мене, що хочеш розлуку брати? (Л. Укр., III, 1952, 164); Брати [свій] початок - починатися. Дніпро бере свій початок на братній Русі (Рад. Укр., 24.І 1948, 3); Брати своє: а) виявляти свою перемогу; перемагати. Сон таки своє бере (Котл., І, 1952, 199); - Час своє бере! - глухим голосом одказав Рубець (Мирний, III, 1954, 265); Жовтень був теплий, безвітряний, але осінь брала своє (Жур., Вел. розмова, 1955, 26); б) діставати для себе яку-небудь користь; домагатися своєї мети. Максим, докладаючи ротному, що москалі просяться.. "на побивку", - брав з них своє (Мирний, II, 1954, 135);

Брати слово - зголошуватися виступати із словом; виступати із словом; Брати уроки в кого - учитися. Я іще беру уроки на фортепіані (Л. Укр., V, 1951, 5);

Брати участь у чому - бути учасником чого-небудь. У Львові 19-літній студент [І. Франко].. бере живу участь в редакції студентського журналу "Друг" (Коцюб., III, 1956, 28); Колгоспники стояли попід стінами, беручи жваву участь в суперечці (Коп., Вибр., 1953, 302); Брати ціль - прицілюватися. На тлі заграви вороги видавалися силуетами, вирізаними з чорного оксамиту. Це полегшувало брати ціль , (Тулуб, Людолови, І, 1957, 109); Біс (кат, чорт) його (її і т. ін. ) бери - звороти, які виражають зневажливе або байдуже ставлення до того, про що йде мова. - Та кат його бери. Тут аби швидше (Мирний, III, 1954, 256);

За живіт (за печінки) бере (брало) - сильно болить, дошкуляє. Слізьми Троянці облилися, Енея за живіт бере (Котл., І, 1952, 68); Ясь бігав по хаті та кричав; його, знать, брало за печінки (Н.-Лев., І, 1956, 303); Мороз бере - стає холодно; мороз більшає; На кольки бере (брало) кого - стає боляче, коле. Сміялися ми з друзями, аж на кольки нас брало (Вишня, І, 1956, 289);

Наша бере - ми перемагаємо. Уже Вулкан розм'як, як кваша, Венера те собі на ус. За діло, ну! - бере, бач, наша! (Котл., І, 1952, 207).

БРАТ, а, ч. 1. Кожний із синів по відношенню до інших дітей того ж батька або матері. Випроводжала сестра свого брата (Шевч., II, 1953, 42); [Андрій:] Тобі ж він у всякім разі брат по батькові (Л. Укр., III, 1952, 719); * Образно. До бою звелась богатирська дружина Радянських народів-братів (Бажан, І, 1946, 115); * У порівн. Покохав Андрій Семена, як рідного брата (Коцюб., І, 1955, 447).

Брат у перших - син дядька або тітки. До Лемішки заїхав.. брат у перших із жінкою (Н.-Лев., І, 1956, 189); Брат у других - син двоюрідного дядька або тітки. А ваш брат у других, чи здоровий він з молодою жінкою? (Вовчок, І, 1955, 244); Двоюрідний брат - те саме, що Брат у перших. Мирон Підіпригора схожий на свого двоюрідного брата Василя (Стельмах, II, 1962, 13); Молочний брат - син годівниці по відношенню до чужих дітей, яких вона годує; Троюрідний брат - те саме, що Брат у других.

@ Ваш брат - ти або ви і подібні. [Горлов:] Я вашого брата [кореспондентів] люблю, поважаю (Корн., II, 1955, 10); На брата - на кожного. Панкратов.. читав список необхідних для подорожі речей.. - В середньому по дев'ять кіло на брата (Донч., II, 1956, 28); Наш брат - ми, я і подібні до нас, до мене. Дякую.. за обидва збірники: це такий багатий, інтересний матеріал, особливо для нашого брата - белетриста (Коцюб., III, 1956, 344); Свій брат - подібний або подібні до кого-небудь. Час від часу шумів шинелями і свій брат, відпущений, видно, також до 24.00 (Гончар, Дорога.., 1953, 30).

2. Близька, своя людина; однодумець, друг. Ми на путі зметем усі загати, щоб на землі замовкнув гул гармат, бо на чолі в нас партія крилата, бо в нас людина для людини брат (Сос., Щастя.., 1962, 31); // Співвітчизник. Наш отаман Гамалія.. Забрав хлопців та й поїхав По морю гуляти... Слави добувати. Із турецької неволі Братів визволяти (Шевч., І, 1951, 203); О, люде мій бідний, моя ти родино, Брати мої вбогі, закуті в кайдани! Палають страшні, незагойнії рани На лоні у тебе, моя Україно! (Л. Укр., І, 1951, 74).

3. тільки одн., у кличній формі: брате, брат. Фамільярне або дружнє звертання до сторонньої особи чоловічої статі. Слухай, брате, та научай Своїх малих діток (Шевч., II, 1953, 45); Ревнощі - це, брат, така штука, що з чоловіка може звіра зробити! (Головко, II, 1957, 114).

4. Член релігійного братства; чернець. [Кембль:] Ми всі брати і сестри по Христу, і всім повинна просто "ти" казати, хоч би й самому королеві (Л. Укр., III, 1952, 22); // заст. Про всяку людину по відношенню до іншої; ближній. [Неофіт-раб:] А се ж не гріх - голодних об'їдати і голих обдирати? і кого ж? своїх братів, працівників, рабів... (Л. Укр., II, 1951, 230).