брязкіт
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | брязкіт | брязкоти |
Родовий | брязкоту | брязкотів |
Давальний | брязкотові, брязкоту | брязкотам |
Знахідний | брязкіт | брязкоти |
Орудний | брязкотом | брязкотами |
Місцевий | на/у брязкоті | на/у брязкотах |
Кличний | брязкоте | брязкоти |
брязкотіти
БРЯЗКОТІТИ, очу, отиш, недок. Підсил. до брязкати. Цап на цимбалах паличками І брязкотить, і дзенькотить (Гл., Байки.., 1959, 161); За ними коні захропли, А зброя брязкотить зловіще (Граб., І, 1959, 482); Я чую: десь по межах торохтить грабарка.. А сапки - залізо об залізо - безугавно брязкотять (Мик., II, 1957, 34); Горішня частина дверей була скляна, і шибки завжди брязкотіли від стуку (Шовк., Інженери, 1935, 7).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | брязкочу | брязкотимо |
2 особа | брязкотиш | брязкотите |
3 особа | брязкотить | брязкотять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | брязкотітиму | брязкотітимемо |
2 особа | брязкотітимеш | брязкотітимете |
3 особа | брязкотітиме | брязкотітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | брязкотів | брязкотіли |
Жіночий рід | брязкотіла | |
Середній рід | брязкотіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | брязкотімо | |
2 особа | брязкоти | брязкотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | брязкотячи | |
Минулий час | брязкотівши |