буревісник
БУРЕВІСНИК, а, ч. 1. Великий морський птах з чорно- або буро-білим оперенням і довгими вузькими крилами. Немов шалені, то припадали до хвиль, то шугали вгору прудкі буревісники (Збан., Сеспель, 1961, 5).
2. перен. Провісник бурі. Сам Горький з нами вів розмову, Наш буревісник-більшовик (Нагн., Вибр., 1950, 249).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | буревісник | буревісники |
Родовий | буревісника | буревісників |
Давальний | буревісникові, буревіснику | буревісникам |
Знахідний | буревісника | буревісників |
Орудний | буревісником | буревісниками |
Місцевий | на/у буревіснику, буревісникові | на/у буревісниках |
Кличний | буревіснику | буревісники |