важок
2. Гирка, тягарець у ватерпасі; // Невеликий тягар, що прив'язується до мотузка і т. ін. переважно при зануренні його в воду. Кабель розмотувався з котушки і занурювався в воду, його тягли на дно важки (Перв., Атака.., 1946, 93); *У порівн. І, як важок на батозі, жбурнули його [Айтакова] в річку (Ле, Міжгір'я, 1953, 273).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | важок | важки |
Родовий | важка | важків |
Давальний | важкові, важку | важкам |
Знахідний | важок | важки |
Орудний | важком | важками |
Місцевий | на/у важку | на/у важках |
Кличний | важку | важки |
важка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | важка | важки |
Родовий | важки | важок |
Давальний | важці | важкам |
Знахідний | важку | важки |
Орудний | важкою | важками |
Місцевий | на/у важці | на/у важках |
Кличний | важко | важки |