виднота
ВИДНОТА, и, ж., заст. Світло, освітлення. - Нехай одчинені двері, - тепла найде в нашу хату. - А од вас видноти в мою, бо в мене темно (Сл. Гр.); Пішла б краще в садок, подивилася по видноті на се місце, де ціле літо прийдеться літувати (Мирний, III, 1954, 313).
На видноті: а) на видному, освітленому місці. - Як же він дознався, що є (люлька і тютюн]? Хіба на видноті лежали? (Мирний, І, 1954, 337); Книжка лежала на столі, на видноті, і в ній, напевне, не могло бути секретів (Собко, Стадіон, 1954, 296); б) про помітне становище в суспільстві. Зміцнився [Спартак] у своїй певності, що його життєве покликання - це керувати, бути увесь час на видноті (Гончар, Людина.., 1960, 197); У всіх на видноті - так, що всі бачать, можуть бачити. На клуні голуби цілувалися в усіх на видноті (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 110).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виднота | видноти |
Родовий | видноти | виднот |
Давальний | видноті | виднотам |
Знахідний | видноту | видноти |
Орудний | виднотою | виднотами |
Місцевий | на/у видноті | на/у виднотах |
Кличний | видното | видноти |