видошукач
ВИДОШУКАЧ, а, ч. Оптичний пристрій фото- і кіноапаратів для наведення їх на об'єкт та спостереження за ним під час знімання. У фотографії дзеркала використовуються у видошукачах, в дзеркальних фотоапаратах (Довідник фот., 1959, 191); У видошукачі з'являється червоний знак оклику, який немовби попереджує "Знімати не можна" (Знання.., 11, 1967, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | видошукач | видошукачі |
Родовий | видошукача | видошукачів |
Давальний | видошукачеві, видошукачу | видошукачам |
Знахідний | видошукач | видошукачі |
Орудний | видошукачем | видошукачами |
Місцевий | на/у видошукачі, видошукачу, видошукачеві | на/у видошукачах |
Кличний | видошукачу | видошукачі |