вимазаний
ВИМАЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вимазати 1,3. Він пильно оглянув заново вимазані вапном стіни (Кучер, Чорноморці, 1956, 144); Після навчання Марко залишався в школі, ходив вимазаний фарбами, чорнилом (Коп., Десятикласники, 1938, 206); * У порівн. Не такі дочки у Василя Семеновича: якісь циганки повдавалися! ..з циганським кучерявим волоссям, а чорні ж то чорні, як у сажу вимазані! (Мирний, II, 1954, 107).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вимазаний | вимазана | вимазане | вимазані |
Родовий | вимазаного | вимазаної | вимазаного | вимазаних |
Давальний | вимазаному | вимазаній | вимазаному | вимазаним |
Знахідний | вимазаний, вимазаного | вимазану | вимазане | вимазані, вимазаних |
Орудний | вимазаним | вимазаною | вимазаним | вимазаними |
Місцевий | на/у вимазаному, вимазанім | на/у вимазаній | на/у вимазаному, вимазанім | на/у вимазаних |