випал
ВИПАЛ, у, ч. 1. спец. Дія за знач. випалювати1, випалити 4, 5. Використання природного газу гірничозбагачувальними комбінатами дозволить впровадити процес магнетизуючого випалу залізних руд (Наука.., 3, 1961, 25); Випал глиняних і фаянсових виробів.
2. Одночасний постріл з кількох рушниць, гармат; залп. Ми тепер стріляли раз по раз випалами і вроздріб (Панч, Іду, 1946, 77); Почувся випал з кріпосних гармат (Довж., І, 1958, 252).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | випал | випали |
Родовий | випалу | випалів |
Давальний | випалові, випалу | випалам |
Знахідний | випал | випали |
Орудний | випалом | випалами |
Місцевий | на/у випалі | на/у випалах |
Кличний | випале | випали |