випиратися
ВИПИРАТИСЯ, ається, недок., розм. 1. З силою пробиватися, виходити наперед або назовні. Колючі будяки, в руку завтовшки, злючка-дереза, кучеряві коров'яки - все тягнеться, випирається до золотого сонця (Вас., II, 1959, 19); [Варка:] У неділю була я в церкві. [Демко:] Чув я вже. Не то що люде, а й титар здивувався, що виперлася на сам перед, мало ставників не поперевертала! (Кроп., II, 1958, 219).
2. Видаватися, виступати наперед, назовні. В трьох кишенях понакладено всього стільки, що вони випиралися, як торби (Ле, Право.., 1957, 223).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випираюся | випираємося |
2 особа | випираєшся | випираєтеся |
3 особа | випирається | випираються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випиратимуся | випиратимемося |
2 особа | випиратимешся | випиратиметеся |
3 особа | випиратиметься | випиратимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | випирався | випиралися |
Жіночий рід | випиралася | |
Середній рід | випиралося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випираймося | |
2 особа | випирайся | випирайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | випираючись | |
Минулий час | випиравшись |