виповідати
ВИПОВІДАТИ, аю, аєш, недок., ВИПОВІСТИ, ім, іси, док., перех. 1. розм. Висловлювати, звіряти що-небудь комусь. До Уляни приходили дівчата, приходили й молодиці, і кожна, наче зговорилися, виповідала їй свою тугу за минулим щастям (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 23); Крутояр замислився. Виповісти думки, які тіснилися в його голові, було не так легко (Собко, Біле полум'я, 1952, 31).
2. діал. Відмовляти в чому-небудь. - А що, якби ви зараз, нині ще всім виповіли помешкання (Фр., V, 1951, 432).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виповідаю | виповідаємо |
2 особа | виповідаєш | виповідаєте |
3 особа | виповідає | виповідають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виповідатиму | виповідатимемо |
2 особа | виповідатимеш | виповідатимете |
3 особа | виповідатиме | виповідатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виповідав | виповідали |
Жіночий рід | виповідала | |
Середній рід | виповідало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виповідаймо | |
2 особа | виповідай | виповідайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виповідаючи | |
Минулий час | виповідавши |