вискнути
ВИСКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до вищати. Маринка голосно вискнула і майнула до лежанки (Кучер, Голод, 1961, 395); Рекс [собака] оглянувсь, кивнув головою, тихо вискнув (Збан., Мор. чайка, 1959, 167); Тільки машина вискнула гальмом, уже Корній Федорович розчинив дверцята її (Вол., Озеро.., 1959, 134).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вискну | вискнемо |
2 особа | вискнеш | вискнете |
3 особа | вискне | вискнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вискнув | вискнули |
Жіночий рід | вискнула | |
Середній рід | вискнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вискнімо | |
2 особа | вискни | вискніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вискнувши |