вичинювання
ВИЧИНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вичинювати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вичинювання | вичинювання |
Родовий | вичинювання | вичинювань |
Давальний | вичинюванню | вичинюванням |
Знахідний | вичинювання | вичинювання |
Орудний | вичинюванням | вичинюваннями |
Місцевий | на/у вичинюванні | на/у вичинюваннях |
Кличний | вичинювання | вичинювання |