відсівний
ВІДСІВНИЙ, а, е. Одержаний унаслідок просіювання; // Який може просіюватися.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відсівний | відсівна | відсівне | відсівні |
Родовий | відсівного | відсівної | відсівного | відсівних |
Давальний | відсівному | відсівній | відсівному | відсівним |
Знахідний | відсівний, відсівного | відсівну | відсівне | відсівні, відсівних |
Орудний | відсівним | відсівною | відсівним | відсівними |
Місцевий | на/у відсівному, відсівнім | на/у відсівній | на/у відсівному, відсівнім | на/у відсівних |