вільгота
ВІЛЬГОТА 1, и, ж. 1. Те саме, що вогкість. Ранок зачинався тихий та лагідний, все навкіл: і трави, і дерева, і кущі - наче завмерло, умліваючи в передденній вільготі (Смолич, Мир.., 1958, 465).
2. Те саме, що волога. Очі в неї блищать якось особливо .. Здається, тепер в них блищав не вогонь, а вільгота (Голов., Крапля.., 1945, 7).
ВІЛЬГОТА2, и, ж., заст. Певна свобода в дотримуванні законів, правил, зобов'язань. [Денис:] Дайте ви мені отак, як я оце стою: десятин з тридцять землі на вічність.., годів [років] на п'ять вільготу (Кроп., II, 1958, 14); Одні гудили її, інші, навпаки, запевняли, що тільки в Каховці справжні вільготи (Гончар, Таврія.., 1957, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вільгота | вільготи |
Родовий | вільготи | вільгот |
Давальний | вільготі | вільготам |
Знахідний | вільготу | вільготи |
Орудний | вільготою | вільготами |
Місцевий | на/у вільготі | на/у вільготах |
Кличний | вільгото | вільготи |