вітровійка
ВІТРОВІЙКА, и, ж., зневажл. Легковажна, нерозсудлива дівчина, жінка. Але ж Тонька, зрадниця, вітровійка, як вона могла так легко змінити паруси? Якби знав, сьогодні б кроку за нею не ступив по отому межівнику... А то сама присіла на колесі біля нього, бісики очима пускала, а він уже й розтанув... (Гончар, Тронка, 1963, 46).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вітровійка | вітровійки |
Родовий | вітровійки | вітровійок |
Давальний | вітровійці | вітровійкам |
Знахідний | вітровійку | вітровійок |
Орудний | вітровійкою | вітровійками |
Місцевий | на/у вітровійці | на/у вітровійках |
Кличний | вітровійко | вітровійки |