ГЛИБИНА, и, ж. 1. Відстань зверху вниз від поверхні, краю чого-небудь. Геологи розраховують з двокілометрової глибини одержувати справжній окріп з температурою до 90 градусів (Веч. Київ, 15.III 1962, 4); Трактористи глибини, потрібної на оранці, не завжди дотримують (Кучер, Чорноморці, 1956, 442).

2. Простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні до низу. Он рибки затремтіли, Пливуть із глибини (Рильський, Урожай, 1950, 50); Гарно бути водолазом, Мандрувати в глибині; Був на палубі - і зразу Опинився аж на дні (Нех., Ми живемо.., 1960, 34); // Простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні вгору (про небесний простір, космос). А там в високій глибині, де тоне тонь ясна, перловий жайворон тонить: хмар-хмарова весна! (Тич., І, 1957, 102); Людство вступило в нову епоху оволодіння заповітними таємницями природи, захованими в глибинах космосу (Рад. Укр., 12.УІІІ 1961, 1).

3. чого . Місце, простір, які віддалені від чого-небудь або знаходяться всередині чогось. Прокинувся ліс - тихий шелест пішов по йому від краю до краю, десь у глибині його крикнула жовна, далі й маленькі пташки завели свою пісню (Мирний, І, 1954, 174); В глибині сцени річка з пологим піскуватим берегом (Л. Укр., II, 1951, 45); В глибині острова, поміж горбами, паслись олені (Трубл., 1,1955, 294); // перен. Про дуже давній час. Братерська спорідненість російського і українського народів сягає у глибину історії древньої Русі (Рад. Укр., 18.1 1954, 3); Світ спогадів і світ дійсності зійшлися вінцями.. На притуманених краях видінь з глибини літ виринали його батьки, знайомі і діти (Стельмах, Хліб.., 1959, 434).

@ В глибині душі (серця) - про внутрішні переживання людини. В глибині душі він чув, що жінка зробила добре (Коцюб., II, 1955, 165); Далеко не кожний Ваш вірш одізвався.. мені десь аж в глибині серця (Л. Укр., V, 1956, 432); До глибини серця (душі) - дуже сильно. - А ви що говорите! - скрикнув бідолаха Василь, уражений до глибини серця такою бесідою (Фр., І, 1955, 135); Нема людини в світі, якої не схвилювали б до глибини душі ці листівки [з фашистської неволі] (Ю. Янов., V, 1959, 176).

4. перен. Те, що становить собою основу, у чому зосереджена суть чого-небудь. З глибин молдавського народу піднялись тисячі талантів, які становлять велику армію художньої інтелігенції (Ком. Укр., 4, 1967, 38); Творчість наших письменників органічно ввійшла в глибини народного життя (Мал., Думки.., 1959, 3).

5. тільки одн., перен. Про значущість, змістовність чого-небудь. Безсмертне Партії учення - яка це мудрість, глибина! (Тич., II, 1957, 215); Зумій же чуть, як переходять соки Крізь дерево плодюче та високе, Спізнай, яка у цілім глибина! (Рильський, І, 1956, 62); // Сила, ступінь вияву або поширення чого-небудь. Читаю Шекспіра. Що за сила слова, що за глибина думки! (Мирний, V, 1955, 342); [Настя:] Хто збагне глибину мого горя, глибокого, як морська безодня! (Н.-Лев., II, 1956, 441); Протягом ряду років було вивчено різні варіанти електросну різної глибини (Наука.., 11, 1956, 18).