ГЛЯДІТИ, джу, диш, недок. 1. неперех. Те саме, що дивитися 1. Еней з Сивиллою гляділи, Якії муки тут терпіли, Якая кара всім була (Котл., І, 1952, 134); Поклавши голову на руки, художник глядів у темну шибку (Ільч., Серце жде, 1939, 135); // перех. Те саме, що шукати 1. Молода сховалася, і дружба виходить на двір і глядить молодої, а не може сам найти (Сл. Гр.); - Коли я вам не вгоджу, то глядіть собі кращої наймички (Коцюб., І, 1955, 66); // неперех. Мати вигляд; виглядати. Лице його гляділо якось гордо І враз тривожно (Фр., XIII, 1954, 197).

@ Глядіти крізь пальці - те саме, що Дивитися крізь пальці (див. дивитися). Підплачував [Мендель] лісничих і лісних, щоб гляділи крізь пальці на те, яке.. дерево він вивозить (Фр., VIII, 1952, 384).

2. неперех., наказ. сп . гляди, глядіть. Виражає застереження або погрозу. - Оце ти чув, що сьогодні тобі казано? Гляди ж! Покаєшся - все гаразд буде і все забудеться, не покаєшся - не показуйся удруге! (Мирний І, 1954, 162); - Глядіть, щоб не було чого і Андрію (Коцюб., III, 1955, 98); // у знач. вставн сл. Тим часом Сей, гляди, під хатою де-небудь сидітиме: землею пересипається або зілля всякі вишукує (Вовчок, І, 1955, 273); Проминули дні і тижні, І, гляди, уже між трав Раптом зник малий підсніжний... (Бичко, Вогнище. 1959, 194).

3. перех. Берегти, не витрачати, не давати псуватися; зберігати. - Та ще й повдавались Ідочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (Н.-Лев., І, 1956, 121); Дурний Охрім не вмів її [свити] глядіти, Таскав, коли й не слід таскать (Гл., Вибр., 1957, 61).

4. перех. Те саме, що доглядати 1. - Але ж все-таки Килина глядітиме дітей, буде за няньку, - сказала Терлецька (Н.-Лев., III, 1956, 55); Обидві пацієнтки, в міру того, як слабли, переходили в мою хату, і я їх уночі гляділа (Л Укр., V, 1956, 304); - Сам прищепив грушу, чотири роки глядів її, поливав, підрізував, а хтось прийшов та й обірвав чисто (Л. Янов., І, 1959, 350 ).

5. перех. Сумлінно виконувати що-небудь. дотримуватись чогось; пильнувати. - З-за верби гукнула хазяйка й почала мене лаять, що я не гляджу хазяйського діла, а роблю свою роботу (Н.-Лев., II, 1956, 176); [Аецій Панcа:] Щодо звичаїв, то що з раба звичаїв вимагати! Аби корився та глядів роботи (Л. Укр.. II, 1951, 372); Та ти б не глядів празника, та поїхав би у поле орати (Сл. Гр.).

6. перех. Торкатися, мацати когось, щось, шукаючи або перевіряючи. Баба Вустя, глядячи курей, котора з яйцем, раптом заспівала (Вишня, II, 1956, 96).