ГЛЯНУТИ, ну, неш, док. Однокр.до глядіти 1. На Йвася глянула [мати], взяла його тихенько сповила Та, щоб дожать до ланового, Ще копу дожинать пішла (Шевч., II, 1953, 287); Глянули одне на одного, і погляд ковзнув повз погляд (Гончар, II, 1954, 28); * Образно. Вже осінь глянула до двору, Мені б до школи в цюю пору (Мал., III, 1957, 485).

@ Глянути правді в очі (у вічі) див. око; Глянути смерті в очі (у вічі) див. око; Глянути хоч одним оком див. око; І вгору глянути ніколи (немає часу, не дають ) і т. ін. - про надмірну завантаженість, відсутність вільного часу. Щоденні репетиції і спектаклі часом не дають їм і вгору глянути (Л. Укр., V, 1956, 239); Учасники Вітчизняної війни, які пропустили кілька років [навчання], - їм ніколи і вгору глянути, у них немає ні дня, ні ночі, треба надолужувати час (Ю. Янов., І, 1958, 468).