головокрутний
ГОЛОВОКРУТНИЙ, а, е, рідко. Який викликає головокружіння (перев. про висоту, швидкість, глибину). На головокрутній вершині Політ рівномірний здер-жи! (Бажан, Роки, 1957, 260).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | головокрутний | головокрутна | головокрутне | головокрутні |
Родовий | головокрутного | головокрутної | головокрутного | головокрутних |
Давальний | головокрутному | головокрутній | головокрутному | головокрутним |
Знахідний | головокрутний, головокрутного | головокрутну | головокрутне | головокрутні, головокрутних |
Орудний | головокрутним | головокрутною | головокрутним | головокрутними |
Місцевий | на/у головокрутному, головокрутнім | на/у головокрутній | на/у головокрутному, головокрутнім | на/у головокрутних |