голуб'ятник
ГОЛУБ'ЯТНИК, а, ч. 1. Те саме, що голубовод. Голуб'ятники оглядали голубеня, вихали на руці, щоб воно показало корпус (Збірник про Кроп., 1955, 32); Завзятий голуб'ятник, він міг годинами гасати з малечею по селу за голубами (Гончар, Таврія.., 1957, 11).
2. Ловчий хижий птах (яструб, сокіл і т. ін.), якого випускають на голубів. Раптом з-за чагарника виринув яструб-голуб'ятник (Коп., Як вони.., 1961, 139).
3. розм. Те саме, що голубник. Господар, худий, астматичний пенсіонер, стояв на щаблях пофарбованої в зелене драбинки, чистив голуб'ятник (Мушк., День.., 1967, 143).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | голуб'ятник | голуб'ятники |
Родовий | голуб'ятника | голуб'ятників |
Давальний | голуб'ятникові, голуб'ятнику | голуб'ятникам |
Знахідний | голуб'ятник, голуб'ятника | голуб'ятники, голуб'ятників |
Орудний | голуб'ятником | голуб'ятниками |
Місцевий | на/у голуб'ятнику | на/у голуб'ятниках |
Кличний | голуб'ятнику | голуб'ятники |